Тема. Антарктида та Антарктика. Географічне положення.                           Історія відкриття та дослідження

Мета уроку: ознайомитися з поняттям «Антарктика», сформувати в учнів систему знань про особливості водних мас Південного океану, географічне положення Антарктиди, схарактеризувати історію відкриття та дослідження; вдосконалювати вміння працювати з різними географічними джерелами знань, виховувати патріотизм, мужність і витривалість.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

дати характеристику географічного положення Антарктиди;

показувати на карті певні географічні об’єкти;

назвати 3 – 4 імені дослідників і розповісти коротко про них.

назвати декілька держав, які проводять наукові дослідження в Антарктиді.

Тип уроку: комбінований.

Методи і форми організації навчальної діяльності учнів: активні  (пізнавальна гра, евристична бесіда), інтерактивні («килим ідей», тести, «незакінчені речення»), візуальний (робота з картою, ілюстративним матеріалом), наочний (демонстрування), пошуково-дослідницький («топонімічні загадки», самостійна творча робота учнів).

Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, картина «Антарктида льодова», портрети дослідників.

Література:

Довгань Г. Д.  Географія материків і океанів. 7 клас. Розробки уроків. – Харків: Ранок, 2007. – с. 187-192.

Корнєєв В. П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Ранок, 2003. – с. 149-156.

По материкам и океанам: Африка, Австралия, Антарктида, Индийский и Тихий океаны / Сост. Н, П, Смирнова, А. А. Шибанова. – М.: Просвещение, 1988. – с. 155-175.

Мясников В. Ф. Путешествие в страну Белого Сфинкса. – Симферополь: Таврия, 1986. – 208 с.

Вадецкий Б. Обретение счастья. – М.: Воениздат, 1956. – 184 с.

Трешников А. Ф. Руал Амундсен. – Л.: Гидрометеоиздат, 1976. – 64 с.

Ладлем Г. Капитан Скотт. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1989. – 288 с.

Узин С. Капитан «Золотой лани». – М.: Мысль, 1973. – с. 170-175.

Структура уроку

Епіграф

                                                                                         Боротись, шукати,

                                                                                  Знайти – не здаватись!

                                                                                                        Теннісон

1.     ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Учням пропонується поділитись географічними новинками, почерпнутими із різних джерел знань за останній тиждень.

2.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. Сьогодні ми завершуємо розглядати материк Австралію і перейдемо до вивчення наступного, але перед тим востаннє закріпимо наші знання про найменший материк на планеті Земля. Ми зробимо це у вигляді гри «Географічне лото».

Учитель (зробивши підсумки гри). Прощаємось з Австралією словами природодослідника Чарльза Дарвіна, який теж її вивчав у ХІХ столітті: «Прощай, Австраліє, ти – дитя, що росте, і, безсумнівно, прийде день, коли ти станеш великою володаркою Півдня…» Як ви гадаєте, чи настав вже цей час? Попрацюйте в парах 2 хвилини. Аргументовані ідеї, які у вас виникли, напишіть на аркушах паперу та прикріпіть до нашого «килима ідей».

3.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель. Африка – найбільш жаркий материк Землі, Австралія – найсухіший, Антарктида – найхолодніший. Та значна відмінність Антарктиди від інших материків планети не вичерпується тільки цим. Вона розташована на крайньому півдні Землі і тому дуже віддалена від інших материків. Саме завдяки цьому та суворим природним умовам Антарктиду було відкрито порівняно недавно – у ХІХ ст. І ті, хто вивчали материк майже двісті років тому, і ті, хто робить це зараз, подають яскраві приклади мужності та навіть героїзму. Антарктида дуже неохоче відкриває свої таємниці, але саме з ними ми познайомимось на сьогоднішньому уроці.

4.     ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Евристична бесіда

Пропонується за допомогою карт визначити географічне положення Антарктиди (робота з картою).

-         В якій півкулі вона знаходиться?

-         У південній.

-         Яке її розташування відносно Південного полярного кола?

-         Майже вся вона розташована в середині Південного полярного кола.

-         Води яких океанів омивають її ?

-         Атлантичного, Індійського, Тихого.

-         Який полюс лежить у центрі материка?

-         Південний.

-         Який материк розташований до Антарктиди найближче?

-         Південна Америка.

-         Яка протока відокремлює Антарктиду від Південної Америки?

-         Протока Дрейка.

Учитель. Береги Антарктиди являють собою стрімкі крижані обриви заввишки в кілька десятків метрів. Всі вони північні. Незвичайність материка полягає ще і в тому, що він єдиний має свою власну область. У нашій темі є слово «Антарктика» - саме так називається південна приполярна область, до якої входять південні частини Атлантичного, Індійського та Тихого океанів. Це слово грецького походження і складається з двох коренів «анти» - проти, та «арктикос» - північний. Тобто ця приполярна область розташована навпроти північної області  - Арктики (учням пропонується знайти її на карті (робота з картою)).

Кордон Антарктики умовний і проходить приблизно між 53⁰ – 60⁰  пд. ш. У центрі Антарктики й лежить материк Антарктида. Моря неглибоко вдаються в суходіл (учням пропонується назвати ці моря, а вчитель показує їх на карті).

Вчитель. З великих півостровів тільки один. Назвіть його (показати на карті). Ви пам’ятаєте, раніше ми говорили, що американські вчені виділяють п’ятий океан – Південний, до якого входять південні води названих нині нами трьох океанів. Ці води мають вкрай низькі температури – 2⁰  …+1⁰ С. Влітку вода прогрівається до +3⁰  С. Солоність вод не перевищує 35 %  внаслідок опріснення їх талими водами айсбергів. Велика кількість їх плаває у водах Південного океану і взимку, і влітку.

Південний океан – найбільш неспокійна частина Світового океану: тут часто бувають шторми і високі хвилі. Це вплив постійних західних вітрів. В антарктичних водах вони спричиняють течію Західних Вітрів, де потік води завширшки 1300 км рухається довкруж Антарктиди із заходу на схід.

-   Чому названі нами моря мають такі назви?

-         Вони названі на честь мандрівників і дослідників Антарктики.

Вчитель. Про них та інших й піде мова далі. Групи учнів вивчали окремі періоди відкриття і дослідження материка. Сьогодні вони поділяться з нами своїми знаннями. Отже, вирушаємо на екскурсію до віртуального історично-географічного музею Антарктиди.

Екскурсовод першої групи. Задовго до того, як дослідникам удалося безпосередньо проникнути у високі широти Південної півкулі, висловлювалася ідея існування материка в цій частині земної кулі. Уперше невідома південна земля з’явилася на карті як плід уяви голландського географа Меркатора в ХV ст. У нашому підручнику на малюнку 182 зображено пізнішу карту Абрахама Ортелія з ХVІ ст., де теж вказана невідома південна земля (робота з підручником). Знаменитий англійський мореплавець Джеймс Кук, який у 1772 – 1775 рр. здійснив навколосвітню подорож, перетнув Південне полярне коло, однак материка не знайшов і заявив: «Тепер я твердо переконаний, що на півдні материка немає. Якщо хтось пройде далі за мене на південь, я не буду заздрити славі його відкриттів. Але повинен сказати, що світові його відкриття не дадуть ніякої користі».

Через результати експедиції Кука інтерес пускатися в ризиковане плавання на пошуки «неіснуючого материка» поступово згасав, однак до кінця не згас. Відкриття Антарктиди відбулося 28 січня 1820 р. російською експедицією Т. Беллінсгаузена і М. Лазарева, яка на двох вітрильних суднах – «Восток» і «Мирний» - пройшла вздовж узбережжя материка, відкривши низку островів і довівши можливість плавання в антарктичних водах (робота з картиною). Відтоді на карті появилися острів Петра І і Земля Олександра І, названі на честь російських імператорів.

У 1840-их роках англійська експедиція на кораблях «Еребус» і «Террор», пливучи вздовж берегів Антарктиди, відкрили два вулкани, названі іменами їх кораблів, землю Едуарда VІІ, Землю Вікторії, а також море і шельфовий льодовик, пізніше названі іменем керівника експедиції Джеймса Росса – відомого полярного дослідника.

У 1895 р. норвежці першими висадилися на материк, досліджували рослинність.

1895 р. у Лондоні VІ Міжнародний географічний конгрес звернувся із закликом до всіх націй узяти участь у дослідженнях Антарктиди.

Екскурсовод другої групи. Було декілька спроб досягти Південного полюса. Першу спробу зробив англієць Ернест Шеклтон у 1908 р. Він досягнув широти 88⁰  23’ , але перед загрозою голодної смерті, експедиція змушена була повернутися назад, не дійшовши до полюса 180 км.

Норвезька експедиція з п’яти осіб, очолювана Руалем Амундсеном (показ портрета) 11 жовтня 1911 р. з льодовика Росса вирушила у напрямку Південного полюса (показати маршрут). В них було 5 саней, 70 собак і 4-місячний запас продуктів харчування. Щоденно вони проходили по 30 км. 14 грудня 1911 р. вони поставили намет і підняли норвезький прапор на Південному полюсі (показ ілюстрації у книзі О. Трьошникова). Три дні проводили метеорологічні та астрономічні спостереження. 25 січня 1912 р. експедиція Амундсена успішно повернулась на базу, пройшовши в обидва кінці 2800 км. Було встановлено, що Південний полюс розміщений на високому плато, оточеному горами.

Англійська експедиція Роберта Скотта (показ портрета) висадилася на острові Росса, поблизу берегів Землі Вікторії. 2 листопада 1911 р. Скотт з чотирма супутниками вирушили на санях, запряжених кіньми, і на моторних санях, які скоро вийшли з ладу, до полюса. Коні провалювались у сніг, крім того, для них треба було вести багато їжі, врешті вони впали. 18 січня 1912 р. експедиція Скотта досягла Південного полюса, де мужніх полярників чекало розчарування. Там стояв намет з норвезьким прапором і написом «Ласкаво просимо». Амундсен випередив Скотта на 34 дні. Того ж дня Скотт з товаришами повернули назад, але батьківщини вони так і не побачили. Через складні погодні умови вони збивались з дороги. Усі члени експедиції і сам Скотт загинули в льодах Антарктиди від обмороження і голоду за 18 км від продуктового складу, який вони залишили по дорозі. Уцілів щоденник Скотта, із якого людство детально дізналося про весь хід експедиції. Ось останні звернення до дружини: «Якщо зможеш, постарайся зацікавити хлопчика природничими науками. Це краще, ніж ігри. В деяких школах цьому сприяють. Знаю, що ти будеш привчати його знаходитись на повітрі. Постарайся прищепити йому віру в Бога, це утішає… У моєму речовому мішку знайдеш шматок британського прапора, який я підняв на Південному полюсі, а також чорний стяг Амундсена та інші дрібниці. Відішли шматочок нашого прапора королю, інший – королеві Олександрі, а решта збережи у себе, хоча це й невеликий набуток. Чого тільки не розказав би я тобі про нашу подорож. Наскільки краще мені було тут, аніж у розслабленому комфорті дому. Як багато ти зможеш оповісти нашому хлопчику, але якою ціною… Четвер, 29 березня. З 21-го безперервний шторм із З.Пд.З і Пд.З. 20-го у нас було палива на дві чашки чаю і на два дні – сухої їжі. Кожного дня ми збиралися відправитися до складу, до якого лишалося 11 миль, але за наметом не стихає хуртовина. Не думаю, щоб ми могли тепер сподіватись на краще. Будемо терпіти до кінця, але ми слабшаємо і смерть, звичайно, не за горами. Жаль, але не думаю, що зможу писати ще. Р. Скотт».

«Останній запис. Ради Бога, не залишайте наших близьких».

У допоміжному загоні, що на першому етапі супроводжував Р. Скотта до полюса і повернувся на узбережжя, був і українець Антон Омельченко. Відтоді одна з бухт в Антарктиді має назву Омельченко.

Екскурсовод третьої групи. У 1959 р. було підписано договір 12 державами про дослідження Антарктиди. В ньому вказувалось, що використовувати материк можна тільки в мирних цілях. Заборонено тут будувати військові бази, випробовувати різні види зброї і проводити військові маневри, заборонено видобувати корисні копалини і споруджувати промислові підприємства. Це материк миру і науки. Тут досліджують льодовики, гірські хребти, корисні копалини, клімат, органічний світ. Сьогодні тут працюють наукові станції із 17 країн світу.

Учитель. Пропоную назвати ці держави, користуючись картою в атласі  (робота з картами).

Хочу окремо сказати про першу і другу радянські антарктичні експедиції. Першу очолив у 1955 р. М. Сомов. На картині ви бачите, як судно «Об» прибуло до берегів моря Дейвіса. Тоді було засновано першу радянську наукову станцію в Антарктиді під назвою «Мирний» (показати). Що означає ця назва? (репліки). Було розпочато будівництво станції Піонерська, здійснено перший похід у глиб континенту. На дизельному електроході (показати) було здійснено першу в цьому районі комплексну морську експедицію. У 1956 р. на цьому ж судні до материка вирушила 2 експедиція під керівництвом Трьошникова. Було створено станції Комсомольська і Восток. Ще донедавна (до 2007 р.) у Львові проживав Григорій Пащенко – учасник 1-ї та 2=ї радянських антарктичних експедицій.

Екскурсовод четвертої групи. У 1992 р. Росія стала спадкоємницею всіх антарктичних станцій Радянського Союзу і відмовила Україні в передачі однієї з них. У 1993 р. Велика Британія розповсюдила пропозицію про передачу станції «Фарадей» на острові Галіндес Аргентинського архіпелагу одній з «неантарктичних» держав. У 1996 р. за міжурядовою угодою України і Великої Британії станцію «Фарадей» було передано Україні і перейменовано на «Академік Вернадський». Станцію названо на честь видатного українського вченого, академіка Володимира Вернадського, основоположника вчення про біосферу і ноосферу, який у 1918 р. став першим президентом Академії наук України. В нашій країні розроблена державна програма досліджень України а Антарктиді. Перша експедиція 1997-1998 рр. відбулася успішно. Членами експедиції є геологи, гляціологи, геодезисти, метеорологи, біологи. Антарктиду щорічно відвідують близько 6 тисяч туристів.

Учитель: подивіться на малюнок 184 підручника. Так виглядає українська наукова станція. Як ви гадаєте, в яку пору року зроблена ця фотографія?

-         Влітку.

5.     ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Тести

1.     Антарктиду було відкрито у…

а) 1772 р.; б) 1492 р.; в) 1820 р.

2. Антарктиду відкрила експедиція…

а) Дж. Кука; б) А. Тасмана;

в) Ф. Беллінсгаузена та М. Лазарєва.

3. Першою досягла Південного полюса експедиція…

а) Р. Амундсена; б) Р. Скотта; в) Е. Шеклтона.

4. Яка держава має наукову станцію на Південному полюсі під назвою «Амундсен-Скотт»?

а) Норвегія; б) Велика Британія; в) США.

5. Як називається наукова станція, розташована найдальше від берегів на висоті близько 3500 м?

а) Амундсен-Скотт; б) Восток; в) Дюмон д’Юрвіль.

6. Яка держава безкоштовно передала Україні свою законсервовану наукову станцію?

а) Росія; б) Велика Британія; в) Австралійський Союз.

7. Українська антарктична станція «Академік Вернадський» працює з …

а) 1991 р.; б) 1995 р.; в) 1996 р.

Незакінчені речення

а) Антарктида серед материків за площею займає…

б) найближче до Антарктиди розташований материк…

в) найбільшим півостровом Антарктиди є…

г) Антарктида разом з південними водами океанів, що її омивають, та островами в них, називається…

г) сильні вітри у 50 - 40-их широтах на півдні спричинили утворення найдовшої течії в світі - …

6.     ПІДСУМОК УРОКУ

Учням пропонується закінчити речення:

«На уроці я дізнався…»

«Мені найбільше сподобалось на уроці…»

Оцінювання всіх учнів.

Учитель. На завершення уроку я хотів би ще раз повернутися до щоденника Р. Скотта, в якому він перед смертю пише «Послання до громадськості»: «Ми ослабіли, писати важко, але що до мене, то я не жалію, що пустився в цей похід, - він показав, що англійці можуть переносити злигодні, помагати один одному і зустрічати смерть з такою ж стійкістю, як і в минулі роки. Ми пішли на ризик і знали про це. Обставини повернулися проти нас, а тому в нас нема причини звинувачувати кого-небудь. Залишається лише, схилившись перед волею Провидіння, сповнитися рішучості до самого кінця робити все, що в наших силах. Але раз ми добровільно віддали наші життя за успіх цього починання, задуманого задля слави батьківщини, то нехай наші співвітчизники по-справжньому потурбуються про наших близьких.

Якщо б ми залишились живі, я зміг би розповісти багато про стійкість, витривалість і мужність моїх товаришів і оповідь ця безсумнівно знайшла б відгук у серці кожного англійця. Але це зроблять за мене мої неопрацьовані записи і наші мертві тіла. Я впевнений, так, упевнений, що така велика і багата країна, як наша, потурбується про те, щоби наші близькі були належним чином забезпечені. Р. Скотт».

У вашому підручнику з цієї мужньої п’ятірки згадується лише капітан Скотт, а я хочу назвати вам імена інших чотирьох його товаришів: Еванс, Отс, Бауерс, Уілсон. В Антарктиді стоїть їм пам’ятник – трьохметровий хрест із австралійського червоного дерева, а на ньому викарбувані слова англійського поета Теннісона: «Боротись, шукати, знайти, не здаватись». Живіть і ви за цим девізом!

7.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати параграф 34 (підручник В. Бойко, С. Міхелі); при його опрацюванні знайти допущену помилку і назвати її наступного уроку.

На контурну карту у зошитах для практичних робіт нанести: море Уеделла, море Росса, море Беллінсгаузена, Антарктичний півострів.

Пошукове завдання. Відомо, що після своїх океанських плавань М. Лазарев був командуючим Чорноморським флотом. Помер він у 1851 р. А де він похований?

Випереджальні завдання. Кожен із учнів класу має дослідити материк за своїм «фахом»:

 - загальна географія;

 - геологія;

 - геоморфологія;

 - гляціологія;

 - кліматологія;

 - гідрологія;

 - біологія;

 - демографія;

 - екологія.

Результати досліджень доповісти, використовуючи картографічний та ілюстративний матеріал, на наступному уроці.