пятница, 20 февраля 2015 г.

Тема. Контрольна робота за темою «Австралія. Антарктида»

Мета уроку: перевірити рівень навчальних досягнень учнів із вказаної теми; закріпити та поглибити практичні навички учнів працювати з картографічним матеріалом.

Очікувані результати
Після цього уроку учні повинні вміти:
відповідати на тестові завдання;
визначати на контурній карті позначені об’єкти;
робити опис природного комплексу за поданим планом у вигляді таблиці;
порівнювати природні комплекси.

Тип уроку: урок перевірки та корекції знань, умінь, навиків.

Методи організації навчальної діяльності учнів: словесний, наочний, візуальний (робота з картами), релаксопедичний (контроль знань).

Обладнання: фізична карта півкуль, колекція поштових марок, атласи.

Література:
Довгань Г. Д. Географія материків і океанів. 7 клас: Розробки уроків. – Харків: Ранок, 2007. – с. 185 – 187, 237 – 240.
Корнєєв В. П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Ранок, 2003. – с. 161 – 163.
Довгань Г. Д. Географія материків і океанів. 7 клас: Заліковий зошит для тематичного оцінювання навчальних досягнень. – Харків: Ранок, 2005. – 48 с.

Структура уроку

1.     ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Картографічна розминка. Розгляд колекції марок на тему «Антарктида».

2.     АКУТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Учитель. На сьогодні, крім опрацювання параграфів у підручнику, ви мали заповнити таблицю «Образні назви Антарктиди». Зараз вибірково послухаємо ваші відповіді на кожну із образних назв і відзначимо, кому вдалося влучніше відповісти на задані питання.

3.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Впродовж 6 занять ми вивчали два найвіддаленіші материки, але ця спільна їх риса не повинна означати, що у нас з ними нема нічого спільного. Австралійський Союз у 1991 році був у першій тридцятці держав, які визнали незалежність України. В цій державі живуть наші співвітчизники. Австралія є торговим партнером нашої країни: вона продає нам машини, а купує продукцію видобувної промисловості, чорні і кольорові метали. В Антарктиді Україна має науковий інтерес. Хто знає, може й ви колись побуваєте там, де сьогодні можете бути тільки мріями. Для цього щоб дізнатися глибину ваших знань про ці два континенти, ви повинні дати письмові відповіді на питання і завдання. Тим часом я перегляну ваші зошити для практичних робіт.

4.     КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

І варіант
І рівень
1. Першовідкривачем Австралії є:
а) А. Тасман; б) В. Янсзон; в) Дж. Кук.
2. Першим до Південного полюса дійшла експедиція:
а) Е. Шеклтона; б) Р. Амундсена; в) Р. Скотта.
3. В Австралії є найбільші у світі поклади:
а) нафти; б) кам’яного вугілля; в) бокситів.
4. Єдиний діючий вулкан в Антарктиді називається:
а) Вінсон; б) Еребус; в) Террор.
5. Вітри, що дмуть з центра Антарктиди до її країв, називаються:
а) стокові; б) бризи; в) мусони.
6. Найбільше скупчення коралів на Землі називається:
а) Коралове море; б) Великий Вододільний хребет;
в) Великий Бар’єрний риф.
ІІ рівень
7. Що таке Антарктика?
8. Назвіть відомі вам символи Австралії.
9. Чому на австралійських поштових марках часто зображують англійську королеву?
ІІІ рівень
10. Установіть відповідність між наведеними визначеннями географічних об’єктів та числами, якими вони позначені на фрагменті контурної карти. Укажіть їхні назви. Відповіді запишіть до таблиці.
Позначення на карті та назва
Визначення

Острів, названий на честь його відкривача

Старі, дуже зруйновані гори

Озеро – «мертве серце Австралії»

Затока на півночі материка

Півострів

Плоскогір’я з середніми висотами 300 – 500 м
ІV рівень
11. Опишіть природну зону пустель і напівпустель в Австралії за поданим планом і назвіть кілька відмінних рис порівняно з такою ж в Африці.
Географічне положення

Тип клімату

Пануючі вітри

Середня температура липня

Середня температура січня

Кількість опадів

ґрунти

Рослини

Тварини

Заселеність людьми



ІІ варіант
І рівень
1. Антарктиду відкрила експедиція:
а) Дж. Кука; б) Р. Амундсена і Р. Скотта;
в) Ф, Беллінсгаузена і М. Лазарева.
2. Найбільший півострів «крижаного материка» називається:
а) Кейп-Йорк; б) Арнем-Ленд; в) Антарктичний.
3. Тимчасові пересихаючі водотоки в Австралії називаються:
а) ріки; б) кріки; в) ваді.
4. Непрохідні зарості вічнозелених чагарників в австралійських напівпустелях називаються:
а) скребом; б) спиніфексом; в) молохом.
5. Види рослин і тварин, які мають обмежену територію поширення, називаються:
а) релікти; б) ендеміки; в) рідкісні.
6. Кількість населення Антарктиди приблизно становить:
а) 1000 осіб; б) 10 000 осіб; в) 100 000 осіб.
ІІ рівень
7. Назвіть спільні риси оазисів а Антарктиді та Африці.
8. На які групи поділяється населення Австралії?
9. Чому наукова станція, що розміщена на самому Південному полюсі, має таку назву?

ІІІ рівень
10. Установіть відповідність між наведеними визначеннями географічних об’єктів та числами, якими вони позначені на фрагменті контурної карти. Укажіть їхні назви. Відповіді запишіть до таблиці.
Позначення на карті та назва
Визначення

Острів, на якому 2,5 роки життя провів М. Миклухо-Маклай

Рівнина в центрі материка

Крайня західна точка Австралії

Море, назване на честь великого мореплавця

Головна річка Австралії

Пустеля, назва якої свідчить про її розміри
ІV рівень
11. Опишіть природу Антарктиди за поданим планом і вкажіть місця на Землі, природа яких має спільні риси з описаною вами.
Географічне положення

Тип клімату

Пануючі вітри

Середня температура липня

Середня температура січня

Кількість опадів

ґрунти

Рослини

Тварини

Заселеність людьми






5.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти кросворд на одну із вивчених тем («Австралія» або «Антарктида») на 8 – 10 питань.



Тема. Природа Антарктиди

Мета уроку: ознайомити учнів з геологічною будовою, особливостями рельєфу, клімату, внутрішніх вод, рослинного і тваринного світу Антарктиди, формувати навики самостійної навчальної праці, розвивати мовлення, логічне мислення.

Очікувані результати
Після цього уроку учні повинні вміти:
відшукати потрібну інформацію у різних джерелах географічних знань;
стисло описати природу Антарктиди;

Тип уроку: урок-дослідження

Методи і форми організації навчальної діяльності учнів: пошуково-дослідницький (знаходження помилки, робота з книгами, топонімічні загадки, самостійна творча робота учнів), інтерактивний (дискусія, «дерево рішень»), наочний (демонстрування), мультимедійний.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники, картини «Антарктида льодова», «Антарктида. Підлідний рельєф», «Антарктида. Клімат», «Антарктида. Рослинний і тваринний світ», книга Г. Ладлема «Капітан Скотт», книга П. Кравчука «Географічний калейдоскоп», фільм «Похід імператора».

Література:
Клименко В. Г. За сторінками шкільного підручника географії. Хрестоматія 7 клас. – Харків: Основа, 2007. – с. 103 – 121.
Стадник О. Г. Природа Антарктиди. 7 клас // Географія (Харків). – 2008, листопад. – с. 12 – 16.
Ладлем Г. Капитан Скотт. – Ленингад: Гидрометеоиздат, 1989. – с. 269 – 270.
Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. – Киев: Рад. школа, 1988. – с. 72.
Гусев А. Штурм шестого континента. М.: ГИПЛ, 1959. – 104 с.
По материкам и океанам: Африка, Австралия, Антарктида, Индийский и Тихий океаны / Сост. Н. П. Смирнова, А. А. Шибанова. – М.: Мысль, 1988. – с. 171 – 188.

Структура уроку

1.     ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Розминка. Географічні загадки.
Кругом вода, а з питвом біда.
Хто знає – де це буває? (На морі)
Що то за гість, що тепло їсть? (Мороз)
Текло, текло, і лягло під скло. (Вода і лід)
Біла морква зимою росте. (Бурулька)
Шумить-гуде цілий вік, а не чоловік. (Вітер)

2.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда
Вчитель. Чи уважно ви опрацювали параграф? Хто знайшов помилку в тексті? (дискусія). Хто знайшов відповідь на завдання «Де похований М. Лазарев?» (відповіді). Перш ніж розглянути природу материка, скажімо, чому Антарктида має таку назву?
-         Що таке Антарктика?
-         Читаючи карту вдома і тепер, визначте на які три групи можна поділити походження географічних назв Антарктики?
-         Одні – названі іменами полярних дослідників, наприклад: море Росса, море Амундсена, море Беллінсгаузена, шельфовий льодовик Ронне, Земля Уілкса.
-         Другі – названі на честь високо титулованих осіб, які правили державами в час, коли відбувалися відкриття або дослідження цих об’єктів. Наприклад: Земля Королеви Мод, Земля Вікторії, Земля Олександра І, берег Георга V.
-         Треті – вказують на особливості їх положення або природи, наприклад: Антарктичний півострів, Трансантарктичні гори, Полярне плато.
Учитель. Бувало й так, що дослідники називали відкриті ними об’єкти на честь своїх рідних. Так, американський дослідник Річард Берд увічнив ім’я своєї дружини – Земля Мері Берд, а льотчик Елсуерт назвав досліджену ним землю з літака на честь свого батька. Немало було випадків, коли полярники присвоювали географічним об’єктам імена своїх покровителів, які фінансували їхні експедиції, наприклад: Земля Ендербі.
А яке походження назви американської наукової станції, що розташована на самому Південному полюсі? Чому назва складається з двох слів і що це означає? (Відповідь учня).
Проблемне завдання. Які ви вбачаєте причини того, що експедиція Скотта прийшла другою до полюса, а на зворотному шляху всі загинули? Свої ідеї  запишіть на листочках і прикріпіть на «дереві» (метод «дерево рішень»).
Вчитель. А тепер я процитую причини з щоденника Р. Скотта, які той перед смертю назвав:
«1. Втрата кінного транспорту в березні 1911 року заставила мене відправитися в дорогу пізніше, ніж я планував, і взяти з собою значно менше вантажу.
2. На всьому шляху до полюса нам перешкоджала погода; особливо затримала нас тривала буря під 830  пд. ш.     
3. Пухкий сніг в нижній частині льодовика понизив швидкість руху.
Ми настійливо боролись із всіма перепонами і побороли їх, але це потягнуло за собою зменшення продовольчого запасу. Передова група повернулась би до льодовика у відмінній формі, якби не вийшла з наших рядів людина, від якої ми найменше цього сподівались. Адже Едгар Еванс вважався найміцнішим із нас.
В добру погоду рухатися по льодовику Бірдмор неважко, але на зворотному шляху не було ні одного по-справжньому погожого дня. Це, і хвороба товариша неймовірно ускладнили наше становище.
Однак всі наведені факти – ніщо в порівнянні з сюрпризом, який очікував нас на шельфовому льодовику. Я настоюю на тому, що для нашого повернення на базу було підготовлено рішуче все і ніхто в цілому світі не міг думати, що в цю пору року тут буде така температура і така поверхня. На Полярному плато термометр показував 200 – 300  нижче нуля. А на шельфовому льодовику термометр постійно показував  - 300  вдень та -470  вночі, до того ж під час денних переходів вітер постійно дув в обличчя. Але наша група все ж повернулася б на базу, не дивлячись на погоду, якби не хвороба другого товариша, капітана Отса, і не витік пального на складах, якому я теж не знаходжу пояснення, і, на кінець, хуртовина, що налетіла на нас в 11 милях від складу, де ми розраховували запастися провіантом на останній етап шляху…» (порівняти з відповідями учнів).
Гра «Хто більше».
За 1 хвилину на аркушах паперу треба написати якомога більше назв держав, які мають свої наукові станції в Антарктиді.

3.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель. Нині ми повинні ознайомитись з природою найбільш незвичайного материка на планеті – Антарктиди. У літературі можна знайти багато образних назв Антарктиди: «край Землі», «материк за хмарами», «королева холоду», «материк учених», «крижаний континент», «країна жорстокого Сонця», «виробник айсбергів», «країна вітрів», «холодильник Землі», «материк чотирьох полюсів». Будучи уважними на уроці, ви зможете вдома письмово пояснити ці образні назви материка. Материк досліджувала ціла група наших «науковців», де кожен мав вузьку мету вивчення, а разом ви досліджували всю природу Антарктиди. Тож прийшов час заслухати результати вашої експедиції, ваших досліджень.

4.     ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Учні доповідають за випереджальними завданнями
Геолог. Антарктида розташована в межах давньої докембрійської платформи й областей складчастості. Учені припускають, що ця платформа є одним з осколків Гондвани – гігантського суперконтиненту, що існував у Південній півкулі. Східна частина Антарктичної платформи складається з фундаменту і осадового чохла. На її західних окраїнах є область молодої кайнозойської складчастості. Середня висота підльодовикової поверхні Антарктиди становить 410 м. Через тиск льодовика на земну поверхню, вона ввігнулася в деяких місцях вже навіть нижче рівня океану на 2500 м (див. картину). Учені вважають, що в разі танення льодовикового покриву материк підніметься.
Учитель. Далі слово матиме гляціолог. Я лиш хочу пояснити, що гляціологія – це наука, яка вивчає льоди.
Гляціолог. Антарктида має ніби два поверхи: зверху – льодовиковий, знизу – власне материк (робота з картиною). Середня потужність льодовикового покриву становить близько 2 км, в центральній частині льодовий покрив піднімається майже до 4000 м. Через величезне зледеніння Антарктида є найвищим материком на Землі (робота з картиною). Утворився льодовик близько 10 млн. років тому. За шарами льоду, що накопичилися за цей час, можна, як за літописом, вивчати історію розвитку Землі. За допомогою буріння було встановлено, що за два останні сторіччя в атмосфері на чверть зріс уміст вуглекислого газу.
Географ. Крайньої північної точки материк досягає на північному кінці Антарктичного півострова. Антарктида поділяється на «землі», а ділянки узбережжя мають назви «берегів». Ці назви виникли тоді, коли ще не було загального уявлення про Антарктичний материк і дослідники, відкриваючи окремі ділянки узбережжя й внутрішніх районів Антарктиди, не були впевнені, що вони входять до складу єдиного материка. Досі не встановлено і якихось певних меж «земель» у глибині материка. З 30 000 км берегової лінії Антарктиди тільки 1500 км припадає на ділянки корінних, скельних порід (робота з картиною). Таким чином, на протязі 28 500 км береги Антарктиди льодяні.
Геоморфолог. Антарктида поділяється на дві великі частини – Східну і Західну. Межа між ними проходить по Трансантарктичних горах, які тягнуться від східного узбережжя моря Уедделла до західного узбережжя моря Росса більш як на 3000 км. Вершини цих гір підносяться на 3 – 4 км над рівнем моря, найвища – г. Яльмар-Юхансен має висоту 4668 м.
Підлідний рельєф Західної Антарктиди дуже розчленований, тут гори чергуються з глибокими западинами. Льодовиковий покрив тут не дуже потужний і порушений численними хребтами (робома з картиною). В одному із них знаходиться найбільш південний діючий вулкан – Еребус (робота з  картою). Найвищою точкою материка є масив Вінсон (5140 м).
Поверхня Східної Антарктиди більш рівнинна, але й тут є гірські масиви, між якими простягаються великі рівнини з висотами 200 – 800 м. Тут льодовиковий щит досягає найбільшої потужності – понад 4 км. У бік моря він обривається й утворює шельфові льодовики.
Гляціолог. Шельфові льодовики становлять одне ціле з льодовиковим  щитом материка. Їхня назва означає, що ці льодовики спираються на океанічний шельф. Найбільший шельфовий льодовик у світі має ім’я англійського полярного дослідника Джеймса Росса. Його площа набагато перевищує площу Чорного і Азовського морів, разом взятих. Під ним знаходиться підлідний водний простір. Виявляється, у нижній частині льодовики можуть танути. А це – льодовик Шеклтона (показати на картині).
Завдяки своїй пластичності лід безперервно рухається, стікаючи з внутрішніх областей Антарктиди до узбережжя. Таким чином, береги льодового континенту майже на всій своїй довжині постійно висуваються в море. Материк вперто намагається розширити свою територію, захоплюючи простори Південного океану. У середньому по всьому узбережжю льодовик висувається в море зі швидкістю 200 м на рік.
Розширюючись такими темпами, Антарктида за якихось 3000 – 5000 років з’єдналася б з Австралією і Африкою, не кажучи вже про Південну Америку. Насправді ж такого прогресуючого наступу Антарктиди на Південний океан не відбувається. Океан не залишається пасивним. Він енергійно бореться за захоплені материком акваторії, відриває висунуті у його володіння материкові льоди і виносить їх на північ, у теплі краї, де і розправляється з ними остаточно.
Коли край льодовика відколюється, при цьому утворюються айсберги (у перекладі з голландської мови – «крижані гори») - величезні брили льоду, що плавають в океані (робота з ілюстрацію на стор. 72 у книзі П. Кучера «Географічний калейдоскоп»). Розміри цих крижаних гір можна прирівняти з розмірами справжніх. Так, деякі з айсбергів досягали десятків кілометрів завдовжки. Найбільший айсберг був помічений тут у 1956 р. Довжина його становила 350 км, а ширина – 40 км. Розрізняють 3 види айсбергів: столові, куполоподібні та зруйновані (робота з картиною). Переміщаються вони разом з морськими течіями й можуть існувати кілька років, а в окремих випадках – десятиліття. Іноді величезні крижані гори допливають до 350  пд. ш. Танучи, вони можуть зненацька перевернутися, тому становлять велику загрозу для мореплавців.
Скупчення айсбергів часто виглядає як величезне крижане місто, створене архітектором з вигадливою фантазією. Але вони привертають увагу не лише своїми фантастичними формами, величезними розмірами й підступним поводженням. Айсберги цікаві також печерами, що утворюються в товщах суцільного льоду.
Рух льоду є причиною ще одного явища – утворення тріщин у льодовиковому панцирі Антарктиди. Вони становлять велику небезпеку для людей і техніки, оскільки їхня глибина, як говорять в Антарктиді, сягає «кінця географії».
Геолог. В Антарктиді ви не знайдете жодного дерева, однак на відстані лише півтисячі кілометрів від Південного полюса вчені виявили в льоді рештки давнього крокодила, що жив тут близько 200 млн. років тому. Ця знахідка підтверджує гіпотезу про те, що в минулому Антарктида була вкрита лісами. Про це свідчать і виявлені поклади кам’яного вугілля. У вугленосних шарах виявлено також відбитки листя деревоподібних папоротей, рештки стовбурів хвойних дерев, які й сьогодні ростуть у лісах Південної Америки.
Материк багатий на мінеральні ресурси. Крім кам’яного вугілля тут знайдено значні поклади залізної руди, хрому, нікелю, міді, золота, срібла, слюди.
Кліматолог. Антарктида – найхолодніший континент Землі. Кліматотвірними чинниками тут є: географічне положення у високих широтах, а звідси – наявність тривалої полярної ночі; крижаний покрив, що відбиває до 90  % сонячної енергії; висота материка, а як відомо, з висотою за кожні 100 м температура повітря знижується на 0,60 С. Середні температури зимових місяців становлять від -400 до -700  С, літніх – від -300 до -500 С. На південному полюсі літо вважається «спекотним», коли температура підвищується до -150 С. На окраїнах материка температури вищі, наприклад, на узбережжі взимку стовпчик термометра показує від -80 до -350  С, улітку – 0…-50 С. На російській станції «Восток» зареєстровано мінімальну температуру на Землі - -89,20 С, тут же відзначено й найнижчу середньорічну температуру - -55,60 С. Тому цей район називають полюсом холоду Землі.
Вихолоджування материка впливає на клімат всієї планети.

Картографічна розминка

Географ. Жителям помірних широт важко уявити собі, наскільки низькою буває температура в Антарктиді. За таких умов багато знайомих нам речей набувають не властивих їм особливостей. Так, гас можна різати як холодець і гасити ним полум’я. Вироби зі сталі стають крихкими, мов скло. Від сильних морозів у людей тріскалась емаль на зубах, були випадки обморожування легень і рогівки очей. Для роботи на повітрі доводиться користуватися спеціальним одягом. На материку знаходиться південний полюс відносної неприступності. Цю назву дано точці, максимально віддаленій від населених районів Землі й тому найменш доступній для людей. Її місце розташування не збігається з географічним полюсом. Це геометричний центр континенту, що знаходиться в центральній частині її крижаного куполу на висоті близько 4000 м над рівнем моря.
Кліматолог. У внутрішніх районах материка знаходиться область постійного високого тиску (показати на картині). Це зумовлює переважання морозної та безхмарної погоди без опадів. Повітря тут вирізняється прозорістю та сухістю, його вологість нижча, ніж у спекотній Сахарі. Кількість атмосферних опадів незначна – від 50 – 100 мм (у внутрішніх районах) до 600 мм (на узбережжі). В основному вони випадають у вигляді снігу, сніжної крупи або крижаних голок (робота з картиною). За всю історію досліджень в Антарктиді не було відзначено жодної грози. Лише на крайній півночі Антарктичного півострова зафіксовано випадання крижаного дощу.
Географ. Найбільш живий час в Антарктиді – друга половина весни і літо. У цей період відбувається зміна зимуючого складу й постачання антарктичних станцій. Біля берегів Антарктиди з’являються експедиційні кораблі, працюють численні сезонні загони, у небі літають літаки й вертольоти  (робота з картиною). Особливо інтенсивна діяльність спостерігається в прибережних районах.
Кліматолог. Прибережні райони східної частини континенту вважають найбільш вітряними районами Землі. Особливо потужні вітри взимку, коли можуть дути цілодобово кілька днів поспіль. Утворюються ці вітри в результаті охолодження повітря біля поверхні льодовика, коли густина повітря підвищується і під дією сили тяжіння він стікає вниз по схилу (робота з картиною). Звідси походить назва вітрів – стокові. Коли вони об’єднуються з циклонічними, то досягають ураганної сили, розвиваючи швидкість до 200 км/год (показати на картині). В районі мису Денісон зафіксовано вітри з ще більшою швидкістю, тому це місце назвали полюсом вітру.
Гідролог. Материк знаходиться у природній зоні антарктичних пустель. А яка пустеля без оазисів? Так, так, в Антарктиді є оазиси з водоймами і якими не є, але рослинами. Ці оазиси знаходяться серед горбів, складених корінними породами (робота з картиною). В долинах між горбами й знаходяться озера з прісною водою, в якій є водорості. Рослинний світ оазисів бідний, представлений мохами та лишайниками, тваринний – лише птахами. Для утворення оазису потрібне сонячне тепло плюс надзвичайно «вдалий» рельєф, який відволікає потоки льоду в сторону від оазису. На темних кам’яних схилах оазису тепло затримується. Саме тому в оазисах влітку тепло і сніг, що випав на скелях взимку, швидко тане, а вода, стікаючи в зниження, утворює прісні озера.
Біолог. У цілому ж рослинність бідна й негуста (показати картосхему на картині). Лише на субантарктичних островах вона багатша: там удосталь не лише мохів і лишайників, але й трави, квіткових рослин, а на крайній півночі навіть папоротей (робота з картиною).
Січень – середина антарктичного літа. Сонце з’їдає сніг і лід з поверхні скель, і острівці поступово звільняються з-під снігових наносів. Незабаром у морі, вільному від криги, збираються великі гурти китів. 30 – 40 китів велично плавають, пускають фонтани, пірнають під кригу. До краю дрейфуючої криги підходять і косатки (робота з картиною). Це хижаки, їх пащі досягають таких розмірів, що можуть вмістити людину. Водолази розповідають, що під час зустрічі під водою косатки не агресивні: оглянувши людину і задовольнивши цікавість, вони відпливають. Дрейфуючі льодяні поля несуть сотні тюленів, серед яких тюлені – крабоїди, тюлені Уедделла, морські леопарди, тюлені Росса, морські слони. З усіх тюленів реальну небезпеку становить морський леопард, який полює на пінгвінів (показати на картині). Цілорічно на материку перебуває лише тюлень Уедделла – мирна тварина, яку захищає від жорстоких морозів товстий шар жиру. Дуже гарне забарвлення мають антарктичні морські котики. Спина й боки дорослих самок сірого кольору з коричневим або червонясто-коричневим відтінком. Хутро дорослих самців забарвлене так само, але в них ще є грива білого кольору. В антарктичних водах поширені гігантські морські губки, кальмари, криль.
Багатий світ птахів. Лише буревісників є понад 100 видів. Серед них великі альбатроси вагою понад 10 кг, крім них в Антарктиді є чайки, поморники, капські голуби, крачки, морські стрижі. Проте найхарактернішими птахами Антарктиди є пінгвіни – її  символ. Це чудові плавці, але літати вони не вміють. Тут їх є десять видів (робота з картиною). Біля берегів найпоширеніші два види пінгвінів – Аделі та імператорські. Пінгвіни Аделі для гніздування вибирають плоскі майданчики з дрібними камінцями, із-за яких між ними часто трапляються бійки. Птахи по черзі насиджують 2 – 3 яйця у гнізді. Найдивовижнішими є імператорські пінгвіни, що поважно походжають по льоду, нагадуючи людей у чорних фраках і білих маніжках. Повадками вони відрізняються від своїх родичів – пінгвінів Аделі. Колонії їхні рідкісні. В оазисах пінгвінів нема.
Географ. В Антарктиді знаходиться Південний магнітний полюс Землі – точка її поверхні, над якою магнітна стрілка компаса спрямована вертикально. На початку минулого століття він знаходився на високогірному плато Землі Аделі в Східній Антарктиці за 600 км від узбережжя. Потім зміщався до півночі й у 1977 р. виявився на воді, неподалік від берега. Причини переміщення магнітних полюсів Землі пов’язані з процесами, що відбуваються всередині планети.
Учитель. А тапер виступить демограф – фахівець з науки, яка вивчає населення.
Демограф. Антарктида відрізняється від інших материків ще й тим, що на ній нема державних кордонів і відсутнє постійне населення. На всіх наукових станціях живе заледве одна тисяча осіб, які зазвичай працюють тут не більше року. І це на території, яка більша за Європу у 1,5 рази, на якій могло б вміститися біля 650 млн. осіб. На карті Антарктиди можна побачити лише лінії, що вказують поділ материка на сектори дослідження між державами. В Антарктиді з’явились справжні морські й авіаційні порти, куди щороку прибувають морські судна й літаки (робота з картиною). З пошти можна відправити листа із штемпелем Антарктиди. В Антарктиду можна і зателефонувати.

Еколог. Незважаючи на відсутність на материку постійного населення, природа Антарктиди потребує охорони. Через аварії суден, що трапляються біля берегів Антарктиди, в море виливається паливо. На поверхні води утворюються нафтові плями. В умовах суворого клімату вони зникають не так скоро. Від забруднення гине не тільки планктон, але й звірі. Між країнами, що досліджують льодовий материк, існує угода про вживання спільних природоохоронних заходів. Вилов риби в антарктичних водах обмежений. Щодо питання збереження природи, то Антарктида має залишатися первозданною, недоторканою землею.

5.     ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. А зараз ми подивимось фрагменти із фільму «Похід імператора» про життя і поведінку імператорських пінгвінів.

6.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити параграфи 35 – 36 (підручник В. Бойко, С. Міхелі);
Позначити на контурній карті Трансантарктичні гори, вулкан Еребус;


Заповнити таблицю:
Образна назва
Відповіді
«Край Землі»

«Материк учених»

«Крижаний континент»

«Материк за хмарами»

«Виробник айсбергів»

«Країна жорстокого Сонця»

«Королева холоду»

«Країна вітрів»

«Холодильник Землі»

«Материк чотирьох полюсів»



Тема. Антарктида та Антарктика. Географічне положення.                           Історія відкриття та дослідження

Мета уроку: ознайомитися з поняттям «Антарктика», сформувати в учнів систему знань про особливості водних мас Південного океану, географічне положення Антарктиди, схарактеризувати історію відкриття та дослідження; вдосконалювати вміння працювати з різними географічними джерелами знань, виховувати патріотизм, мужність і витривалість.

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
дати характеристику географічного положення Антарктиди;
показувати на карті певні географічні об’єкти;
назвати 3 – 4 імені дослідників і розповісти коротко про них.
назвати декілька держав, які проводять наукові дослідження в Антарктиді.
Тип уроку: комбінований.
Методи і форми організації навчальної діяльності учнів: активні  (пізнавальна гра, евристична бесіда), інтерактивні («килим ідей», тести, «незакінчені речення»), візуальний (робота з картою, ілюстративним матеріалом), наочний (демонстрування), пошуково-дослідницький («топонімічні загадки», самостійна творча робота учнів).
Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, картина «Антарктида льодова», портрети дослідників.

Література:
Довгань Г. Д.  Географія материків і океанів. 7 клас. Розробки уроків. – Харків: Ранок, 2007. – с. 187-192.
Корнєєв В. П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Ранок, 2003. – с. 149-156.
По материкам и океанам: Африка, Австралия, Антарктида, Индийский и Тихий океаны / Сост. Н, П, Смирнова, А. А. Шибанова. – М.: Просвещение, 1988. – с. 155-175.
Мясников В. Ф. Путешествие в страну Белого Сфинкса. – Симферополь: Таврия, 1986. – 208 с.
Вадецкий Б. Обретение счастья. – М.: Воениздат, 1956. – 184 с.
Трешников А. Ф. Руал Амундсен. – Л.: Гидрометеоиздат, 1976. – 64 с.
Ладлем Г. Капитан Скотт. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1989. – 288 с.
Узин С. Капитан «Золотой лани». – М.: Мысль, 1973. – с. 170-175.

Структура уроку
Епіграф
                                                                                         Боротись, шукати,
                                                                                  Знайти – не здаватись!
                                                                                                        Теннісон


1.     ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Учням пропонується поділитись географічними новинками, почерпнутими із різних джерел знань за останній тиждень.

2.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Учитель. Сьогодні ми завершуємо розглядати материк Австралію і перейдемо до вивчення наступного, але перед тим востаннє закріпимо наші знання про найменший материк на планеті Земля. Ми зробимо це у вигляді гри «Географічне лото».
Учитель (зробивши підсумки гри). Прощаємось з Австралією словами природодослідника Чарльза Дарвіна, який теж її вивчав у ХІХ столітті: «Прощай, Австраліє, ти – дитя, що росте, і, безсумнівно, прийде день, коли ти станеш великою володаркою Півдня…» Як ви гадаєте, чи настав вже цей час? Попрацюйте в парах 2 хвилини. Аргументовані ідеї, які у вас виникли, напишіть на аркушах паперу та прикріпіть до нашого «килима ідей».

3.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Учитель. Африка – найбільш жаркий материк Землі, Австралія – найсухіший, Антарктида – найхолодніший. Та значна відмінність Антарктиди від інших материків планети не вичерпується тільки цим. Вона розташована на крайньому півдні Землі і тому дуже віддалена від інших материків. Саме завдяки цьому та суворим природним умовам Антарктиду було відкрито порівняно недавно – у ХІХ ст. І ті, хто вивчали материк майже двісті років тому, і ті, хто робить це зараз, подають яскраві приклади мужності та навіть героїзму. Антарктида дуже неохоче відкриває свої таємниці, але саме з ними ми познайомимось на сьогоднішньому уроці.
4.     ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Евристична бесіда
Пропонується за допомогою карт визначити географічне положення Антарктиди (робота з картою).
-         В якій півкулі вона знаходиться?
-         У південній.
-         Яке її розташування відносно Південного полярного кола?
-         Майже вся вона розташована в середині Південного полярного кола.
-         Води яких океанів омивають її ?
-         Атлантичного, Індійського, Тихого.
-         Який полюс лежить у центрі материка?
-         Південний.
-         Який материк розташований до Антарктиди найближче?
-         Південна Америка.
-         Яка протока відокремлює Антарктиду від Південної Америки?
-         Протока Дрейка.
Учитель. Береги Антарктиди являють собою стрімкі крижані обриви заввишки в кілька десятків метрів. Всі вони північні. Незвичайність материка полягає ще і в тому, що він єдиний має свою власну область. У нашій темі є слово «Антарктика» - саме так називається південна приполярна область, до якої входять південні частини Атлантичного, Індійського та Тихого океанів. Це слово грецького походження і складається з двох коренів «анти» - проти, та «арктикос» - північний. Тобто ця приполярна область розташована навпроти північної області  - Арктики (учням пропонується знайти її на карті (робота з картою)).
Кордон Антарктики умовний і проходить приблизно між 530 – 600  пд. ш. У центрі Антарктики й лежить материк Антарктида. Моря неглибоко вдаються в суходіл (учням пропонується назвати ці моря, а вчитель показує їх на карті).
Вчитель. З великих півостровів тільки один. Назвіть його (показати на карті). Ви пам’ятаєте, раніше ми говорили, що американські вчені виділяють п’ятий океан – Південний, до якого входять південні води названих нині нами трьох океанів. Ці води мають вкрай низькі температури – 20  …+10 С. Влітку вода прогрівається до +30  С. Солоність вод не перевищує 35 %  внаслідок опріснення їх талими водами айсбергів. Велика кількість їх плаває у водах Південного океану і взимку, і влітку.
Південний океан – найбільш неспокійна частина Світового океану: тут часто бувають шторми і високі хвилі. Це вплив постійних західних вітрів. В антарктичних водах вони спричиняють течію Західних Вітрів, де потік води завширшки 1300 км рухається довкруж Антарктиди із заходу на схід.
-   Чому названі нами моря мають такі назви?
-         Вони названі на честь мандрівників і дослідників Антарктики.
Вчитель. Про них та інших й піде мова далі. Групи учнів вивчали окремі періоди відкриття і дослідження материка. Сьогодні вони поділяться з нами своїми знаннями. Отже, вирушаємо на екскурсію до віртуального історично-географічного музею Антарктиди.
Екскурсовод першої групи. Задовго до того, як дослідникам удалося безпосередньо проникнути у високі широти Південної півкулі, висловлювалася ідея існування материка в цій частині земної кулі. Уперше невідома південна земля зявилася на карті як плід уяви голландського географа Меркатора в ХV ст. У нашому підручнику на малюнку 182 зображено пізнішу карту Абрахама Ортелія з ХVІ ст., де теж вказана невідома південна земля (робота з підручником). Знаменитий англійський мореплавець Джеймс Кук, який у 1772 – 1775 рр. здійснив навколосвітню подорож, перетнув Південне полярне коло, однак материка не знайшов і заявив: «Тепер я твердо переконаний, що на півдні материка немає. Якщо хтось пройде далі за мене на південь, я не буду заздрити славі його відкриттів. Але повинен сказати, що світові його відкриття не дадуть ніякої користі».
Через результати експедиції Кука інтерес пускатися в ризиковане плавання на пошуки «неіснуючого материка» поступово згасав, однак до кінця не згас. Відкриття Антарктиди відбулося 28 січня 1820 р. російською експедицією Т. Беллінсгаузена і М. Лазарева, яка на двох вітрильних суднах – «Восток» і «Мирний» - пройшла вздовж узбережжя материка, відкривши низку островів і довівши можливість плавання в антарктичних водах (робота з картиною). Відтоді на карті появилися острів Петра І і Земля Олександра І, названі на честь російських імператорів.
У 1840-их роках англійська експедиція на кораблях «Еребус» і «Террор», пливучи вздовж берегів Антарктиди, відкрили два вулкани, названі іменами їх кораблів, землю Едуарда VІІ, Землю Вікторії, а також море і шельфовий льодовик, пізніше названі іменем керівника експедиції Джеймса Росса – відомого полярного дослідника.
У 1895 р. норвежці першими висадилися на материк, досліджували рослинність.
1895 р. у Лондоні VІ Міжнародний географічний конгрес звернувся із закликом до всіх націй узяти участь у дослідженнях Антарктиди.
Екскурсовод другої групи. Було декілька спроб досягти Південного полюса. Першу спробу зробив англієць Ернест Шеклтон у 1908 р. Він досягнув широти 880  23 , але перед загрозою голодної смерті, експедиція змушена була повернутися назад, не дійшовши до полюса 180 км.
Норвезька експедиція з п’яти осіб, очолювана Руалем Амундсеном (показ портрета) 11 жовтня 1911 р. з льодовика Росса вирушила у напрямку Південного полюса (показати маршрут). В них було 5 саней, 70 собак і 4-місячний запас продуктів харчування. Щоденно вони проходили по 30 км. 14 грудня 1911 р. вони поставили намет і підняли норвезький прапор на Південному полюсі (показ ілюстрації у книзі О. Трьошникова). Три дні проводили метеорологічні та астрономічні спостереження. 25 січня 1912 р. експедиція Амундсена успішно повернулась на базу, пройшовши в обидва кінці 2800 км. Було встановлено, що Південний полюс розміщений на високому плато, оточеному горами.
Англійська експедиція Роберта Скотта (показ портрета) висадилася на острові Росса, поблизу берегів Землі Вікторії. 2 листопада 1911 р. Скотт з чотирма супутниками вирушили на санях, запряжених кіньми, і на моторних санях, які скоро вийшли з ладу, до полюса. Коні провалювались у сніг, крім того, для них треба було вести багато їжі, врешті вони впали. 18 січня 1912 р. експедиція Скотта досягла Південного полюса, де мужніх полярників чекало розчарування. Там стояв намет з норвезьким прапором і написом «Ласкаво просимо». Амундсен випередив Скотта на 34 дні. Того ж дня Скотт з товаришами повернули назад, але батьківщини вони так і не побачили. Через складні погодні умови вони збивались з дороги. Усі члени експедиції і сам Скотт загинули в льодах Антарктиди від обмороження і голоду за 18 км від продуктового складу, який вони залишили по дорозі. Уцілів щоденник Скотта, із якого людство детально дізналося про весь хід експедиції. Ось останні звернення до дружини: «Якщо зможеш, постарайся зацікавити хлопчика природничими науками. Це краще, ніж ігри. В деяких школах цьому сприяють. Знаю, що ти будеш привчати його знаходитись на повітрі. Постарайся прищепити йому віру в Бога, це утішає… У моєму речовому мішку знайдеш шматок британського прапора, який я підняв на Південному полюсі, а також чорний стяг Амундсена та інші дрібниці. Відішли шматочок нашого прапора королю, інший – королеві Олександрі, а решта збережи у себе, хоча це й невеликий набуток. Чого тільки не розказав би я тобі про нашу подорож. Наскільки краще мені було тут, аніж у розслабленому комфорті дому. Як багато ти зможеш оповісти нашому хлопчику, але якою ціною… Четвер, 29 березня. З 21-го безперервний шторм із З.Пд.З і Пд.З. 20-го у нас було палива на дві чашки чаю і на два дні – сухої їжі. Кожного дня ми збиралися відправитися до складу, до якого лишалося 11 миль, але за наметом не стихає хуртовина. Не думаю, щоб ми могли тепер сподіватись на краще. Будемо терпіти до кінця, але ми слабшаємо і смерть, звичайно, не за горами. Жаль, але не думаю, що зможу писати ще. Р. Скотт».
«Останній запис. Ради Бога, не залишайте наших близьких».
У допоміжному загоні, що на першому етапі супроводжував Р. Скотта до полюса і повернувся на узбережжя, був і українець Антон Омельченко. Відтоді одна з бухт в Антарктиді має назву Омельченко.
Екскурсовод третьої групи. У 1959 р. було підписано договір 12 державами про дослідження Антарктиди. В ньому вказувалось, що використовувати материк можна тільки в мирних цілях. Заборонено тут будувати військові бази, випробовувати різні види зброї і проводити військові маневри, заборонено видобувати корисні копалини і споруджувати промислові підприємства. Це материк миру і науки. Тут досліджують льодовики, гірські хребти, корисні копалини, клімат, органічний світ. Сьогодні тут працюють наукові станції із 17 країн світу.
Учитель. Пропоную назвати ці держави, користуючись картою в атласі  (робота з картами).
Хочу окремо сказати про першу і другу радянські антарктичні експедиції. Першу очолив у 1955 р. М. Сомов. На картині ви бачите, як судно «Об» прибуло до берегів моря Дейвіса. Тоді було засновано першу радянську наукову станцію в Антарктиді під назвою «Мирний» (показати). Що означає ця назва? (репліки). Було розпочато будівництво станції Піонерська, здійснено перший похід у глиб континенту. На дизельному електроході (показати) було здійснено першу в цьому районі комплексну морську експедицію. У 1956 р. на цьому ж судні до материка вирушила 2 експедиція під керівництвом Трьошникова. Було створено станції Комсомольська і Восток. Ще донедавна (до 2007 р.) у Львові проживав Григорій Пащенко – учасник 1-ї та 2=ї радянських антарктичних експедицій.
Екскурсовод четвертої групи. У 1992 р. Росія стала спадкоємницею всіх антарктичних станцій Радянського Союзу і відмовила Україні в передачі однієї з них. У 1993 р. Велика Британія розповсюдила пропозицію про передачу станції «Фарадей» на острові Галіндес Аргентинського архіпелагу одній з «неантарктичних» держав. У 1996 р. за міжурядовою угодою України і Великої Британії станцію «Фарадей» було передано Україні і перейменовано на «Академік Вернадський». Станцію названо на честь видатного українського вченого, академіка Володимира Вернадського, основоположника вчення про біосферу і ноосферу, який у 1918 р. став першим президентом Академії наук України. В нашій країні розроблена державна програма досліджень України а Антарктиді. Перша експедиція 1997-1998 рр. відбулася успішно. Членами експедиції є геологи, гляціологи, геодезисти, метеорологи, біологи. Антарктиду щорічно відвідують близько 6 тисяч туристів.
Учитель: подивіться на малюнок 184 підручника. Так виглядає українська наукова станція. Як ви гадаєте, в яку пору року зроблена ця фотографія?
-         Влітку.
5.     ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Тести
1.     Антарктиду було відкрито у…
а) 1772 р.; б) 1492 р.; в) 1820 р.
2. Антарктиду відкрила експедиція…
а) Дж. Кука; б) А. Тасмана;
в) Ф. Беллінсгаузена та М. Лазарєва.
3. Першою досягла Південного полюса експедиція…
а) Р. Амундсена; б) Р. Скотта; в) Е. Шеклтона.
4. Яка держава має наукову станцію на Південному полюсі під назвою «Амундсен-Скотт»?
а) Норвегія; б) Велика Британія; в) США.
5. Як називається наукова станція, розташована найдальше від берегів на висоті близько 3500 м?
а) Амундсен-Скотт; б) Восток; в) Дюмон д’Юрвіль.
6. Яка держава безкоштовно передала Україні свою законсервовану наукову станцію?
а) Росія; б) Велика Британія; в) Австралійський Союз.
7. Українська антарктична станція «Академік Вернадський» працює з …
а) 1991 р.; б) 1995 р.; в) 1996 р.
Незакінчені речення
а) Антарктида серед материків за площею займає…
б) найближче до Антарктиди розташований материк…
в) найбільшим півостровом Антарктиди є…
г) Антарктида разом з південними водами океанів, що її омивають, та островами в них, називається…
г) сильні вітри у 50 - 40-их широтах на півдні спричинили утворення найдовшої течії в світі - …
6.     ПІДСУМОК УРОКУ
Учням пропонується закінчити речення:
«На уроці я дізнався…»
«Мені найбільше сподобалось на уроці…»
Оцінювання всіх учнів.
Учитель. На завершення уроку я хотів би ще раз повернутися до щоденника Р. Скотта, в якому він перед смертю пише «Послання до громадськості»: «Ми ослабіли, писати важко, але що до мене, то я не жалію, що пустився в цей похід, - він показав, що англійці можуть переносити злигодні, помагати один одному і зустрічати смерть з такою ж стійкістю, як і в минулі роки. Ми пішли на ризик і знали про це. Обставини повернулися проти нас, а тому в нас нема причини звинувачувати кого-небудь. Залишається лише, схилившись перед волею Провидіння, сповнитися рішучості до самого кінця робити все, що в наших силах. Але раз ми добровільно віддали наші життя за успіх цього починання, задуманого задля слави батьківщини, то нехай наші співвітчизники по-справжньому потурбуються про наших близьких.
Якщо б ми залишились живі, я зміг би розповісти багато про стійкість, витривалість і мужність моїх товаришів і оповідь ця безсумнівно знайшла б відгук у серці кожного англійця. Але це зроблять за мене мої неопрацьовані записи і наші мертві тіла. Я впевнений, так, упевнений, що така велика і багата країна, як наша, потурбується про те, щоби наші близькі були належним чином забезпечені. Р. Скотт».
У вашому підручнику з цієї мужньої п’ятірки згадується лише капітан Скотт, а я хочу назвати вам імена інших чотирьох його товаришів: Еванс, Отс, Бауерс, Уілсон. В Антарктиді стоїть їм пам’ятник – трьохметровий хрест із австралійського червоного дерева, а на ньому викарбувані слова англійського поета Теннісона: «Боротись, шукати, знайти, не здаватись». Живіть і ви за цим девізом!
7.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати параграф 34 (підручник В. Бойко, С. Міхелі); при його опрацюванні знайти допущену помилку і назвати її наступного уроку.
На контурну карту у зошитах для практичних робіт нанести: море Уеделла, море Росса, море Беллінсгаузена, Антарктичний півострів.
Пошукове завдання. Відомо, що після своїх океанських плавань М. Лазарев був командуючим Чорноморським флотом. Помер він у 1851 р. А де він похований?
Випереджальні завдання. Кожен із учнів класу має дослідити материк за своїм «фахом»:
 - загальна географія;
 - геологія;
 - геоморфологія;
 - гляціологія;
 - кліматологія;
 - гідрологія;
 - біологія;
 - демографія;
 - екологія.

Результати досліджень доповісти, використовуючи картографічний та ілюстративний матеріал, на наступному уроці.