пятница, 20 февраля 2015 г.

Тема. Своєрідність географічного положення Австралії. Історія відкриття і дослідження. Геологічний розвиток і рельєф

Мета уроку: формувати знання про своєрідність географічного положення Австралії, етапи відкриття й дослідження, основні форми рельєфу та корисні копалини; продовжити формування навичок учнів складати характеристику географічного положення материка, порівнювати його з іншим континентом, удосконалювати практичні вміння учнів працювати з картами атласу та контурними, з іншими джерелами географічної інформації.

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
складати характеристику ФГП Австралії, порівнювати його із ФГП Африки;
показувати на карті крайні точки материка, форми рельєфу;
розпізнавати портрети А. Тасмана, Дж. Кука, М. Миклухо-Маклая і вказувати їх роль у вивченні Австралії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і форми організації навчальної діяльності учнів: словесний (розповідь), пошуково-дослідницький (евристична бесіда, порівняння), наочний (демонстрування), візуальний (робота з картами, ілюстративним матеріалом), практичний, інтерактивні (метод «мозкова атака», технології «інформаційна пилка», «ключові слова»).

Обладнання: фізична карта Австралії, атласи, підручники, зошити для практичних робіт, глобус, картина «Австралія. Рельєф і корисні копалини»,  картка «Великий Бар’єрний риф», книги.

Література:
Корнєєв В. П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Ранок, 2003. – с. 137-141.
Довгань Г. Д. Географія материків і океанів. 7 клас: Розробки уроків. – Харків: Ранок, 2007. – с. 129-136.
Скарлато Г. П. Цікава географія. Київ: Рад. Школа, 1986. – 272 с.
Узин С. Капитан «Золотой лани». – М.: Мысль, 1973. – с. 66 – 73.
Малаховский К. В. Любовь и долг. История жизни капитана Мэтью Флиндерса. – М.: Наука, 1985. – 112 с.
Марценюк С. П., Пиріг П. В. Миклухо-Маклай – К.: Т-во «Знання» УРСР, 1990. – 48 с.
Лебединська Т. Український некрополь Санкт-Петербурга. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2007. – с. 104.

Структура уроку

1.     ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Географічна розминка (розгадування ребусів).

2.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Бесіда з класом
за випереджальним домашнім завданням: що вам відомо про Австралію?
а) знайти в Інтернеті;
б) пошукати в журналах;
в) за поданими заготовками.

3.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь вчителя
Якщо б вас попрохали підібрати до Африки найкоротший епітет, то ви відповіли б як?
 - Жарка, спекотна, гаряча.
На сьогоднішньому уроці ми починаємо знайомство з материком, якому найкраще підійшов би епітет «чудернацький», бо там все навпаки – для нас, європейців. У липні там зима, у січні – літо; дерева взимку скидають не листя, а кору; через пустелю можна пройти за допомогою сокири. Багато тварин цього материка мають сумки, де зростають їхні малюки. Зовнішність однієї такої тварини до нестями здивувала перших європейців, що її побачили. На запитання «Що це таке?» місцеві мешканці відповіли: «Кенгуру», що, як пізніше виявилося, на їхній мові означало «Я вас не розумію». Проте назва за твариною вже закріпилася. Як завжди при знайомстві з певним об’єктом, ми почнемо з характеристики його географічного положення. Крім того, ми пригадаємо з вами історію відкриття Австралії, вивчимо закономірності розташування рельєфу та корисних копалин.

4.     ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда  
Вчитель: Австралія – найменший материк земної кулі. Користуючись фізичною картою півкуль, скажіть в якій півкулі знаходиться Австралія відносно екватора?
 - У Південній.
Тому її назва в перекладі з латинської означає «Південна». Майже посередині її перетинає Південний тропік. Як і Південна Африка, материк лежить у тропічних широтах, в умовах сухого і спекотного тропічного клімату, тому він є найпосушливішим на Землі. Австралія віддалена від інших континентів, це мало великий вплив на формування її природи, своєрідність рослинності і тваринного світу.
Робота з картою (учням пропонується відшукати на карті крайні точки материка (визначення мисів). Знаючи, де знаходиться крайня північна точка, визначте від неї: яка відстань віддаляє наш край від Австралії. Зробіть це за допомогою звичайних лінійок у своїх атласах, а хтось один зробить це ж саме за допомогою гнучкої лінійки на глобусі (міні-практикум).
 - 12 650 км
Вимірювання на глобусі є точніше. А чому?
 - На глобусі, на відміну від карт, нема спотворень.
Ми виміряли відстань по прямій, але наші співвітчизники, що виїздили до цієї далекої частини світу в пошуках кращої долі, долали набагато більшу віддаль – кораблем – через два океани, а літаком – до столиці, яка знаходиться на південному краї материка. Про те ми будемо говорити пізніше.
Отож, які океани омивають Австралію?                         
 - Індійський і Тихий.
Які моря розташовані довкола материка?
 - Коралове, Тасманове, Арафурське.
Береги материка розчленовані слабо. Є тільки два великих півострови. Які?
 - Арнем-Ленд і Кейп-Йорк.
Та дві великі затоки. Які?
 - Карпентарія та Велика Австралійська. (Робота з картиною).
 - В Австралії мало зручних бухт, сприятливих для будівництва портів. Поруч з Австралією два великих острови – Нова Гвінея і Тасманія. Як ви гадаєте: якого вони походження?
 - Материкового.
Знайдіть їх на карті. Зверніть увагу на Великий Бар’єрний риф, що розтягнувся на схід від материка завдовжки 2 тис. км. Його видно навіть з Місяця. По суті, це – величезний природний хвилелом, що затримує гігантські океанічні хвилі. Біля берегів Австралії морська вода тепла, тому на незначній глибині у ній мешкають колонії коралів – невеликих морських тварин. Корали мають вапняковий скелет, з них утворилося 300 островів і  3000 рифів. Тут мешкають неймовірно різнорідні тварини: від невеликих швидких медуз до величезних акул. Морських черепах тут стільки, як ніде в світі. Сумирні сирени, родички морських слонів, ліниво плавають серед трави, а птахи, наприклад, чаплі, ловлять рибу в мілкій воді. Коралів тут нараховується до 400 видів (демонстрування картки). А ось зигзагоподібний окунь на схилі рифу чатує на свою здобич. Він досягає довжини 3,5 м і може напасти навіть на людей – ловців перлів. В цій акваторії проходить найдовша в світі лоцманська траса. Хто знає, що це означає?
 - Які риси географічного положення є спільними для Австралії та Африки?
 - Слабо розчленована берегова лінія, мала кількість великих заток, півостровів, островів; Індійський океан омиває обидва континенти. Південний тропік перетинає їх обох, але Африку на півдні, а Австралію майже посередині.
 - Які відмінні риси у положенні материків?
 - Екватор не перетинає Австралію: вона повністю знаходиться на південь від нього. Австралія цілком знаходиться у східній півкулі, тоді як Африка частково заходить у західну. Африка більше витягнута у меридіональному напрямі, а Австралія – у широтному.
Вчитель. Коли і як було відкрито Австралію? Хто пам’ятає це з 6-го класу?
 - Її відкрили голландці у ХVІІ столітті.
Припущення про існування загадкової Південної землі виникли ще за античних часів. Картографи Середньовіччя наносили цю землю на карту за назвою Terra Australis Incognita, що в перекладі з латини означає «невідома південна земля». Роком відкриття Австралії вважається 1606, коли голландський мореплавець Віллем Янсзон досліджував ділянку західного берега півострова Кейп-Йорк на півночі континенту. Чотири місяці по тому іспанська експедиція під командуванням Л. Торреса відкрила протоку між Новою Гвінеєю і Австралією. Протягом ХVІІ ст. основні відкриття були зроблені голландцями, внаслідок чого Австралія спочатку називалася Нова Голландія. Дві подорожі до Австралії здійснив Абель Тасман (робота з підручником на стор. 112), який перший обігнув Австралію з півдня. Це дуже цікава романтична історія. Виявляється, цей талановитий, але бідний моряк покохав дочку губернатора тодішньої Нідерландської Індії (нині Республіка Індонезія) і навіть просив її руки. Намагаючись назавжди позбутися зухвалого злидаря, губернатор послав його в небезпечну в ті часи тривалу подорож на розшуки невідомого Південного материка у водах Тихого та Індійського океанів.
З порту Батавія (нині Джакарта), що на острові Ява, Тасман на двох кораблях-розвалюхах вирушив через Індійський океан на південь до 40-ї паралелі, а потім довгий час плив на схід. З часом моряки побачили одягнуті в зелені барви гористі береги якоїсь землі. Тасман назвав її Ван-Діменовою Землею, однак дослідити не зміг: серед марновірних матросів пройшла чутка, ніби край цей населений велетнями. Довелося пливти далі. Через 10 днів на горизонті показалася ще одна земля, яку Тасман прийняв за північні береги розшукуваної Південної землі, насправді ж це була Нова Зеландія. Досягнувши її північного мису, моряк назвав його на честь своєї коханої мисом Марії Ван-Дімен. Під час подорожі, яка зробила невідомого моряка одним з найвидатніших мореплавців земної кулі, Тасман відкрив також кілька великих архіпелагів у Тихому океані. Його перше плавання називають блискучою невдачею, 6о він обігнув довкола всю Австралію і тим самим доказав, що вона не є частиною Південного материка, і при цьому ні разу не бачив берегів Австралії. Під час другої подорожі Тасман наніс на карту близько 3,5 тис. км берегової лінії на півночі і заході материка. Однак бундючний батько так і не віддав за нього свою доньку, не бажаючи поріднитися з людиною простого походження.
Ван-Діменова Земля понад 150 років вважалася південним півостровом Австралійського материка. І лише в кінці ХVІІІ ст. було встановлено, що це острів, віддалений від материка вузькою протокою.
У середині ХІХ ст. помилку нарешті виправили і острів на честь його першовідкривача став називатися островом Тасманія. А назва мису Марії Ван-Дімен залишилася на згадку про нещасливе кохання великого мореплавця.
У 1770 р. під час своєї першої навколосвітньої подорожі відомий англійський мореплавець Джеймс Кук (робота з підручником на стор. 112) досліджував східне узбережжя Австралії і, давши йому назву Новий Південний Уельс, оголосив володінням британської корони. Ця подія стала початком епохи англійського освоєння материка. У 1788 р. в Сіднеї, який називався тоді Порт-Джексон, була заснована перша колонія для англійських каторжників.
У 1797 – 1803 рр. англійський дослідник Метью Фліндерс (показ. портрет на обкладинці книги К. Малаховського  «Любовь и долг») обійшов весь материк, позначив на карті південне узбережжя і Великий Бар’єрний риф. Це він запропонував перейменувати материк на Австралію.
Внутрішні області Австралії ще тривалий час залишалися важкодоступними і незвіданими. У 1840 р. польський мандрівник П. Стшелецький піднявся на найвищу вершину континенту, якій дали назву на честь національного героя Польщі Т. Костюшка. Уперше перетнув Австралію з півдня на північ у 1860 – 1861 рр. ірландець Р. О’Хара Бери. Під час повернення експедиції тим же шляхом усі мандрівники, крім одного, загинули від виснаження. Наступні експедиції докладно досліджували пустелі Центральної Австралії. Спроби проникнути в незвідані простори п’ятого континенту нерідко закінчувалися трагічно. Лише в першій половині ХХ ст. були ліквідовані «білі плями» на материку.
Дослідження Нової Гвінеї, Австралії та Океанії проводив наш співвітчизник, нащадок запорізьких козаків М. Миклухо-Маклай. Дев’ять років він жив у Сіднеї, звідки вирушав до Океанії, на Малайський архіпелаг, у внутрішні райони Австралії, щоб збирати етнографічні матеріали. У Сіднеї він заснував на власні кошти гідробіологічну станцію для вивчення морських організмів. Його дружиною стала дочка губернатора Сіднея Робертсона Маргарита.  Учений помер на 42-ому році життя у Санкт-Петербурзі. Там же й похований на Волковському православному цвинтарі (робота з книгою Т. Лебединської «Український некрополь Санкт-Петербурга»).
Геологічну будову і рельєф ви будете вивчати самостійно і навчати одні одних (сформувати 3 групи, дати завдання прочитати визначені абзаци підручника – технологія «інформаційна пилка»:
1 група – підготувати характеристику геологічної будови (стор. 112);
2 група – дати аналіз рівнинного рельєфу (перші два абзаци стор. 113);
3 група – дати аналіз гірського рельєфу (третій абзац стор. 113).
Учням пропонується визначити: яка гора вища – Косцюшко чи найвища вершина Українських Карпат?
Прогнозована відповідь: гора Косцюшко
 - На скільки? (виконати дію віднімання).
 - Продовженням Великого Вододільного хребта є острів Тасманія. Внаслідок опускань утворилася Басова протока, яка відділила його від материка. Виникнення Великого Бар’єрного рифу теж пов’язане з геологічною історією: поступове опускання східної окраїни материка створило сприятливі умови (невелика глибина, тепла вода) для розвитку коралів. З уламків відмерлих коралів під дією хвиль утворилися брили вапняку, які перетворилися на численні острови й рифи.
Учням пропонується назвати корисні копалини в Австралії (робота з атласом і картиною).

5.     ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Виконання практичної роботи № 8.
Завдання для учнів. Позначити на контурній карті Австралії:
а) миси – Йорк, Південно-Східний, Стіп-Пойнт, Байрон;
б) моря – Коралове, Тасманове, Арафурське;
в) затоки – Карпентарія, Велика Австралійська;
г) острови – Тасманія, Великий Бар’єрний риф, Нова Зеландія, Нова Гвінея, півострів Кейп-Йорк.
г) форми рельєфу - Західно-Австралійське плоскогір’я, Центральна низовина, Великий Вододільний хребет, г. Косцюшко.
Опитування класу (метод «мозкова атака»).
1. Чому Австралію часто називають «материком навпаки»?
2. Які причини перешкоджали швидкому вивченню й освоєнню Австралії?
3. Яка залежність існує між розташуванням форм рельєфу на материку і його внутрішньою будовою?
4. Чому в Австралії нема діючих вулканів і відсутнє сучасне зледеніння?
Із записаних на дошці слів учням пропонується скласти висновки з вивченого на уроці (технологія «ключові слова»). Записати на дошці такі слова: найменший, відокремлений, тропічні, Янсзон, Кук, Гондвана, платформа, складчаста область, найнижчий.

6.     ПІДСУМОК УРОКУ
 - Сьогодні активними на уроці були: … . Добрих балів заслуговують: … . Більше попрацювати потрібно … .

7.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати параграф 23 (підручник В. Бойко, С. Міхелі).
Завершити практичну роботу.
Для допитливих:
рекомендую прочитати невелику брошуру С. Марценюка і П. Пирога «Миклухо-Маклай» (демонстрування книги)
     Для кмітливих:

Нащадки якого дослідника Австралії й досі проживають там?

Комментариев нет:

Отправить комментарий